Співпадіння мене переслідують!
Я вже відмітився двома веселими співпадіннями в «ріелторських історіях», але цей випадок виявився ще цікавішим.
Купляли ми нещодавно квартиру для одного німця. Квартиру обирала теща, але оформляти треба було саме на нього. Для купівлі йому потрібен був індифікаційний код, але, так як німець прилітав на 1 день на угоду, робити код довелося завчасно нам. Добрі люди обіцяли зробити за 1 день. До угоди 3 дні, документи в податкову віддали, але почалися качелі. Видачу коду затримує служба безпеки, говорять, що вже код цьому громадянину видавали. Німець клянеться, що в Україні не був. Податкова мовчить та корчить пики. Прилетівши вранці й просидівши пів дня в податковій, німець залишає довіреність тещі й відлітає з «чудовим» враженням про нашу Батьківщину. На наступний день, без пояснення причин код видають і ми проводимо угоду.
Через місяць німець повідомляє, що знайшов «брата близнюка» у своєму місті, з тим же прізвищем та ім’ям, як дві краплі схожого на нього, з різницею в народженні в 1 рік, але який не є його родичем і був в Україні. Вони навіть зустрілись й випили кави. Я гордий за нашу службу безпеки, нелегко було хлопцям!
